У багатьох з нас блокчейн асоціюється з криптовалютою. Але це далеко не єдина його «сфера впливу». Податкова галузь також вже починає застосовувати елементи блокчейну в своїй діяльності. Але перш ніж ми розглянемо як це реалізовується, систематизуємо наші знання про блокчейн.
Якщо говорити мовою визначень, то блокчейн – це децентралізований прозорий реєстр (список, база даних), записи в якому неможливо змінити, підробити або видалити.
Важливо зазначити, що блокчейн не має централізованого центру керування, що є позитивним моментом, адже він не має, свого роду, регулятора. Тим не менш, це дозволяє йому бути непідробним, прозорим, і досить надійним.
Розглянемо приклад.
Як ми бачимо, в центрі є таблиця з реєстром, в яку потрібно внести інформацію з інвойсу (хто є контрагент, сума операції і т.д.). Інформація, яка міститься в інвойсі, кодується досить складним криптографічним алгоритмом для занесення в цей реєстр і, скажімо, вузли системи блокчейн перевіряють цю інформацію. Один з вузлів кодує цю інформацію, а інші вузли, яких може бути тисячі або навіть мільйони, одномоментно перевіряють цю інформацію. І остання, якщо перевірка виконується, потрапляє в реєстр. Відповідно, підробити або видалити цю інформацію, наприклад, скориставшись доступом до одного з вузлів, просто неможливо.
Якщо перенести цей приклад, припустимо, на створення бази інвойсів усіх компаній України, які вносять інформацію в цей великий глобальний реєстр - всі платники податків в Україні будуть виконувати роль цих вузлів. Один з рандомних вузлів буде кодувати цю інформацію в хешфункцію зі складним криптографічним алгоритмом, а інші платники податків, в якості вузлів в цій мережі, будуть перевіряти чи правильна закодована інформація, чи може вона потрапити до реєстру. І коли перевірка завершується, ця інформація потрапляє в базу даних інвойсів в Україні. А далі – справа за податковою, як аналізувати цю інформацію.
Ще блокчейн називають послідовністю блоків, це власне дослівний переклад. Кожен попередній блок зв'язаний через хешфункцію з наступним блоком. І, відповідно, об'єднати два інші блоки неможливо. Наприклад, інвойсу компанії 1 присвоєно унікальний багатозначний шифр, і відповідно наступний інвойс з унікальним кодом пов'язаний з попереднім. Суть перевірки в тому, що ці два блоки правильно пов'язані, і кодування відбулось.
Послідовність підтверджується великою кількістю вузлів, як в нашому прикладі, платниками податків.
Розглянемо ще один приклад країн, які запровадили блокчейн у податкові системи. Тут в нас з'являється додаткове визначення – смарт-контракт (далі – СК). Це програма, яка виконує певну дію при досягненні встановленої умови (як правило, зміні в блокчейн). Такий собі, ф'ючерс або опціон. І ця встановлена умова, як правило, реалізована в блокчейні.
Тобто, коли спрацьовує СК – відправити товар А, якщо інвойс 2 буде записаний в реєстр в блокчейні. Якщо інвойс 2 потрапляє в систему, контрагент 1 відправляє або оплачує товар котрагенту 2, або виконує іншу дію, яка може робитися автоматизовано. Наприклад, є прив'язаний певний банківський рахунок або алгоритм, коли гроші списуються і товар відправляється. Тобто СК – це така функція, яка реалізовується при певній зміні в блокчейні.
Тепер детальніше проаналізуємо як це пов'язано з оподаткуванням.
Окрім інших корисних функцій, блокчейн у багатьох країнах запроваджують у податкові системи, тестують можливість запровадити його в систему ПДВ.
Як це теоретично працює. Є реєстр інвойсів, тобто всі платники податків всі інвойси заносять в реєстри, в єдиний великий, глобальний реєстр країни. Відповідно є смарт-контракт, реалізований на потужностях надійних провайдерів, наприклад, ІВМ, який співпрацює з багатьма країнами та пропонує блокчейн для виконання смарт-контрактів.
Всі інвойси (вхідні і вихідні) платника податків потрапляють в блокчейн. Відтак, є декілька смарт-контрактів на платформі ІВМ, яка автоматично списує ПДВ до сплати, наприклад, різницю між податковим зобов'язанням і податковим кредитом автоматично, коли закінчується місяць. І так само платник отримує автоматичне відшкодування від податкових органів, наприклад, при від'ємному сальдо ПДВ.
Ось так блокчейн починає працювати на службі системи ПДВ вже багатьох країн.
Додатковий плюс ще полягає в тому, що у форматі онлайн щодня податкова може відстежувати потенційно ризиковані операції і боротися зі зловживаннями з ПДВ.
Це вже реальна історія, адже така система працює в Китаї (електронні інвойси в блокчейн в муніципалітеті Пекін), Швеції (тестується система е-інвойсів в блокчейн), Фінляндії (тестується система е-інвойсів в блокчейн) Нідерландах (тестується система е-інвойсів в блокчейн), Тайланді (тестується система відшкодування ПДВ на блокчейн).
Та вже й ЄС у 2022 році планує презентувати систему автоматичного адміністрування ПДВ в блокчейн.
Сподіваємося, що і в Україні це працюватиме в найближчому майбутньому, адже всі передумови для цього є, оскільки ми активно розвиваємо технологічні рішення для покращення умов ведення бізнесу.
Кріштіану Роналду: гра проти ДПС Іспанії
Справа Ізабель Ясмін Аджані: від блиску софітів до тіні судових засідань - звинувачення від Національної фінансової прокуратури Франції
Справа Фань Бінбін: «інь-ян» контракти, таємниче зникнення та розслідування ДПС Китаю