Огляд показників рентабельності EBITDA для низки публічних компаній харчової галузі показує, що середня маржа EBITDA за останні 12 місяців у них становить 22%. Проте найбільший публічний виробник продуктів харчування під власною торговою маркою заробляв середню маржу EBITDA 9% за останні чотири роки. Різниця в рентабельності EBITDA становить 13%, що означає ступінь перевищення рентабельності брендованих продуктів над небрендованими.
Дані зі спеціалізованої бази даних ліцензійних договорів ktMINE показують середню ставку роялті 4%. Порівняння надприбутковості в харчовій галузі в 13% із середньою ставкою роялті в 4% свідчить про те, що вартість ліцензії це ще не вартість всього бренду, а тим паче тоді, коли бренд є основним активом, що сприяє зростанню прибутку. Причина полягає в тому, що ліцензійна угода може охоплювати лише частину потенціалу створення вартості бренду. А це значить, що всі загально прийняті методи оцінки брендів (у тих випадках, коли бренд є основним активом, що сприяє зростанню прибутку) дають занижену вартість.
Саме тому, нещодавно Комітет Міжнародних стандартів оцінки (IVSC) випустив дослідження, що стосується переоцінки формування вартості бренду та репутації, а також стандартних підходів до оцінки. Ми зібрали для вас основні тези цього документу:
Кріштіану Роналду: гра проти ДПС Іспанії
Справа Ізабель Ясмін Аджані: від блиску софітів до тіні судових засідань - звинувачення від Національної фінансової прокуратури Франції
Справа Фань Бінбін: «інь-ян» контракти, таємниче зникнення та розслідування ДПС Китаю